Досвід

Удосконалена сучасна чинна програма надає перевагу комунікативно-діяльнісним, особистісним, лінгвістично-культурологічним підходам.Зміст програмового матеріалу включає певний обсяг знань, умінь, способів дій, які актуалізують питання значущості збагачення словника дітей стилістично забарвленою лексикою, відповідно до їх основного спрямування – зробити мовлення учнів образним, сформувати читацькі компетенції. Актуальність лінгвістичного дослідження художніх текстів в початкових класах визначається з основного завдання сучасного літературного читання – це формування уважного читача з розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально зможе наблизитись до авторського задуму. Правильна організація методичної роботи в процесі аналізу художнього твору на уроці сприяє ознайомленню учнів із цінностями художньої літератури, розширенню ерудиції, розвитку читацької компетентності [4] .Щоб сформувати у школярів читацьку компетенцію необхідно вирішити такі завдання: – зацікавити учнів читанням; – розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні; – навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси; – створити належні психолого-педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного; – формувати елементарні навички аналізу художнього твору; – організовувати дослідницьку роботу школярів; – розвивати усне та писемне мовлення учнів 1 – працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів. [2] Найдоцільнішими є так звана вільна бесіда та бесіда за заздалегідь підготовленими запитаннями. Ці запитання мають бути простими, чіткими, конкретними й передба¬чати розгорнуту відповідь; викладатися в логічній послідов¬ності (тобто спиратися на попередню відповідь і готувати до наступної). Головне не кількість запитань, а їхня глибина, структурованість. Саме у початкових класах формуються елементарні навички аналізу художнього твору. Учитель складає відповідну систему запитань, спрямованих на перевірку розуміння учнями як змісту, так і форми твору. Будь-який аналіз художнього твору має виховне та розвивальне значення. Він навчає розуміти і відчувати прекрасне, пробуджує дух творчості, розкриває особистість автора, виховує вдумливого читача. Засоби осмислення художнього твору- це прийоми аналізу. Арсенал прийомів роботи з літературним твором досить різноманітній : – постановка запитань для тексту; – уміння виділяти головне і другорядне; – складання плану; – уміння підбирати цитати; – різні види коментарів; – переказ тексту; – зіставлення різних редакцій твору; – усне словесне малювання; – інсценування; – виразне читання; 2 – зіставлення текстів з творами інших видів мистецтва.[2] Важливою складовою аналізу художнього тексту є лінгвістичний аналіз. М. Шанський сформулював мету і розкрив значен¬ня лінгвістичного аналізу. Метою лінгвістичного аналізу є ви¬явлення та пояснення використаних у художньому тексті мов¬них фактів у їхньому значенні та вживанні, причому лише настільки, наскільки предметом лінгвістичного аналізу є мовний матеріал тексту пов’язаний з розумінням літератур¬ного твору як такого. Важливим методом лінгвістичного аналізу на уроках українського читання є спостереження. Спостереження використовуються з метою формування мовного чуття у розпізнаванні виражальних мовних засобів. .Метод спостереження пов’язаний з іншими і лежить в основі лінгвістичного аналізу, лінгвістичного експерименту, лінгвістичних досліджень. Лінгвістичний аналіз – один із основних методів формування поняття про виразники образності, різновиди тропів, стилістичних фігур. При аналізі встановлюється взаємозв’язок між завданням мовлення і добором мовних засобів для реалізації цих завдань. Лінгвістичний аналіз художніх текстів передбачає : а) виразне читання тексту; б) визначення теми і основної думки; в) осмислення мети і завдань мовлення; г) дослідження функцій нейтральних і стилістично забарвлених мовних засобів – лексичних, морфологічних, синтаксичних – у тексті; д) пояснення прийомів використання мовних засобів . Кожний мовний засіб у художньому стилі діє з допомогою створених образів на почуття і думки читачів, слухачів. Доцільність використання тих чи інших мовних засобів встановлюється за допомогою стилістичного експерименту, коли замінюється використана автором лексична, морфологічна чи синтаксична одиниця синонімічною і 3 вмотивовується авторський добір. Робота над словом, пошук найвдалішого способу передачі думки вимагають великого напруження творчих сил. Учні з’ясовують доцільність авторського слововживання, проникаючи в художнє навантаження тексту, настрій. Важливим при цьому виступає добір текстів для експерименту, головним критерієм якого повинна стати художня довершеність. Лінгвістичні дослідження використовуються з метою формування умінь встановлювати мовні закономірності. Дослідження ефективні лише за умов теоретичних знань із різних розділів мовознавства та умінь проводити спостереження, аналіз, експеримент. [2] Працюючи над даною методичною темою на уроках українського читання я виділила для себе кілька проблем , характерних для початкових класів : - обмеженість проведення лінгвістичного аналізу у часі ; - додаткова підготовка вчителя, вибір мовних засобів ; - розуміння мовного явища учнями, але труднощі у термінології; - необхідність чіткого мотиваційного блоку. Якщо проблема термінології вирішуються способом спрощення назв, заміною деяких термінів більш зрозумілими для учнів даного віку словами (асонанс, алітерація- повтори звуків, метафора- переносне значення, звуконаслідування – слова, які чуємо в житті, природі та інш.) , то інші проблеми вимагають більшої уваги. Реалізація проблемної теми передбачає виконання таких завдань: 1) проведення систематичної і послідовної роботи з виразниками образності художніх текстів; 4 2) здійснення безпосереднього взаємозв’язку у навчанні української мови і українського читання (реалізація міжпредметних зв’язків, урахування можливостей інтегрування їх навчального матеріалу); 3) емоційне насичення занять , їх методичне забезпечення (раціональне поєднання різних видів і типів уроків, добір відповідних методів і прийомів роботи з виразниками образності); 4) стимулювання словесного самовдосконалення учнів у зв’язку з усіма видами мовленнєвої діяльності (продуктивної, рецептивної, навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої). В кожному напрямку проводиться систематична методична робота. При підготовці аналізу художнього тексту я проводжу попередню вибірку засобів мови, характерних для даного автора (даного твору) ,відповідно мети уроку . Аналізуючи слова і вирази , стилістичні фігури, добираю різноманітні методи і прийоми лінгвістичного аналізу . Використовую різні види лексичного коментування , в залежності від індивідуальних художніх особливостей стилю письменника. Так, вивчаючи казку Олександра Олеся «Бабусина пригода» (дод.2 ), увагу учнів було зосереджено на великій кількості поетичних зменшувано-пестливих слів, що дало змогу зробити висновок про близькість даної літературної казки до народної казки. Важливим прийомом є зіставно-стилістичний аналіз кількох варіантів тексту художнього твору, який дає можливість заглянути в творчу лабораторію письменника. При застосуванні текстологічного аналізу найвиразніше проступає доцільність вибору того чи іншого мовного засобу.Так, на уроці позакласного читання у 3 класі «Варіативність казок» (дод.1), зіставляючи мовні засоби варіантів тексту казки про Кожум’яку, внаслідок елементарного 5 аналізу учні побачили різницю у використанні образів мови, зробили відповідні висновки. Діти будь-якого віку люблять спілку¬ватися, дізнаватися про щось нове й цікаве, грати, фантазувати, творити, висловлювати свої думки. Нама¬гаюсь проводити інтерактивні уроки читання, щоб задовольнити дані потреби школярів, вчити й виховувати їх засобами мистец¬тва слова (дод.7). Готуючись до уроку, замислююсь не лише над темою, прийомами та видами робіт, а й визначаю потенційні можливості для творчого розвитку своїх учнів стосовно тво¬ру, який вивчається. Кожен урок має свій секрет, загадку: разом з різними видами читання й обговорення творів використову¬ються кросворди, ребуси, малюнки. (дод.4) Гарні результати дає проведення нестандартних уроків. Нестандартність ситуацій зосереджує увагу, пам’ять, викликає інтерес до мовних засобів. Були проведені : урок-дослідження, урок-інсценізація, урок-гра (дод.1,дод.7) Взаємозв’язок української мови та українського читання здійснюємо не тільки на уроках, але і в позакласній роботі. Прикладом цього взаємозв’язку є виховна година «Усний журнал .Рідна мова» до Дня української писемності та мови.(дод.5) Тема «Лінгвістичний аналіз художнього тексту на уроках читання» потребує подальшого вивчення та практичної реалізаці, що відповідає сучасним вимогам Державного стандарту, так як сприяє вихованню мовної культури, поваги до рідного слова, глибокому розумінню і сприйняттю текстів художньої літератури.[6] Список використаних джерел 1. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического иследования / И.Р.Гальперин. – М.. : Наука, 1981. -140 с. 2. Голянич М.І. Елементи лінгвістичного аналізу тексту / М.І. Голянич // Початкова школа. – 1996. -№3. –С. 3 -7. 3. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному в шкільному курсі української мови / В.Я. Мельничайко. – К. : Рад. Школа ,1986 . -168 с. 4. Миронюк Н.П. Лінгвістичний аналіз художнього тексту : збірник вправ і завдань : [ навчальний посібник ] / Н.П.Миронюк. – К. : Вища школа, 1993.- 159 с. 5. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. / М.І. Пентилюк. – К. : Вежа, 1994. –238 с. 6. Петрик О.В. Лінгвістичний аналіз художнього твору в початкових класах/ О.В.Петрик. – Запоріжжя, 2009. -88 с. 7. Ковалик І.І., Мацько Л.І., Плющ М.Я. Методика лінгвістичного аналізу художнього тексту. / І.І Ковалик, Л.І.Мацько,М.Я.Плющ.- К. : Вища школа, 1984.- 120 с. 8. Купина Н.А.Лингвистический аналіз художественного текста. / Н.А.Купина. М. : Просвещение, 1980. -77 с. 9. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. / В.А. Кухаренко – М.: Просвещение, 1988. – 192 с.